Это о рекламе мира. Ведь миру Бог неизвестен, зато известно столько заменителей, научно обоснованных, исследованных, авторитетных. Сколько месседжей сбрасывается на голову человечества. Наиболее яркие представители темноты мира снисходят с экранов и в фильмах, и в рекламе и в мнениях авторитетов, что и участвуют в этом всём.
Например: "Поверь в себя". Вроде как ты был неудачником, потому что не верил в себя. Да, это самое светлое во что только можно верить в мире без Бога. Да и то "верить" в понимании мира, изложенном в толковом словаре. А чтобы соблазнить христиан добавляют: "Ведь и Бог в тебя верит и даже больше, знает". Опять же на лжезначении слова вера, которое в мире часть категории "вера-знание".
Потом: "Прости себе". Т.е. когда для мира Бога нет... А для христиан: "Может Бог тебя простил". Только заем христианину определятся простил ли Бог и вообще зачем прощать себя, если суд принадлежит не человеку... Это популярно использовать психологами для успокоения, потому что успокоился человек и себе не опасен и окружающим. Как бы укол дали и нормально - поди докажи, что человек и дальше болен. Это мир в сердце от мира, которого князь обманщик от начала.
Ещё одна техника "счастья" - думай позитивно и всё будет пучком. А также мечтай и мечтай о большом, чем больше тем лучше. Позволь себе быть богатым, имеешь право. В сетевом маркетинге частенько о такое говорят. Иногда будь счастлив заменяют на будь успешным. Но, вроде как с расхождением успеха и счастья должно бы быть заметно по примерам из жизней "успешных". Но вначале-то играют на синонимичности успеха и счастья. Потом, реализуй себя. Потом, будь особенным. Совершенствуй кучу направлений. Гармоничнизируй с окружением. Вот такой чуши полно у тех, кто привык Бога заменять, а свято место пусто не бывает. И понятие совершенства дырявое, много хлама. Не говоря уже о развитии амбиций к тому, что мир называет жизнью (в свою очередь, чтобы стать успешным...)
Этих посланий много, но суть - управляй своей жизнью. Причём и само понятие жизнь по лжеопределению мира. Бог вспоминается, только как инструмент соблазна мира. Ложь под соусом "Бог тебе дал разум - используй его, (решай, всё от тебя зависит) выглядит так привлекательно. Под разумом, конечно, имеется ввиду все горедостижения мира в плане мудрости. Человек ведомый светом мира лишь совершенствует орудия мира для отдаления от Бога. Потом случается впутывание в такую сеть лжи, что за ней уже и просвета не видно, а сердце постоянно блуждает по дереву сетей силясь понять а что не так.
"В тот час возрадовался духом Иисус и сказал: славлю Тебя, Отче, Господи неба и земли, что Ты утаил сие от мудрых и разумных и ОТКРЫЛ МЛАДЕНЦАМ. Ей, Отче! Ибо таково было Твое благоволение".
Конечно Бог для разрыва этой сети использует очень радикальные меры, но чего ещё ожидать, ведь Он сказал, что выплавит своих как в горниле золото, а это круче чем в поговорке "между молотом и наковальней". И много раз приходится очищаться, пока не удалится весь шлак.
И уже сквозь слёзы смешно насколько малое Бог старается донести каждому - то, что не надо управлять жизнью, Он позаботится обо всём как заботится о каждой букашке в мире, а о нас, маловерах, более чем о них. И волос с нашей головы без Его на то воли не упадёт. Бог нас опекает - это всего-то послание и всего-то надо отпустить всё, что думаем что контролируем, доверится Богу и видеть как Он даёт видеть, чтобы ходить как Он ходит. Именно мало надо, а не как книжники говорят, что много, потому что они отдаляют Царствие Божье, а то зачем пришел в мир Христос: "Царствие Божье приблизилось". Покайтесь, смиритесь. Смиритесь с беспомощностью, потому что с вами Бог он о всём заботится - или вам мало(?). Покайтесь - поймите, что ваше управление просто путь в никуда (мягко говоря). Вашему управлению сопутствует грех - разве мало этого знака?
Опять же слова Иисуса Христа: "Истинно говорю вам, если не обратитесь и не станете как дети, не войдете в Царство Небесное".
Доверие Богу,
Царствие Божие
Придет Царствие Божие не приметным образом, и не скажут: вот, оно здесь, или: вот, там. Ибо вот, Царствие Божие внутрь вас есть. e-mail автора:dvrbg@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 1847 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
